Пишучи невеличкі листи працівникам редакції, які відіграли зачну роль у моєму стажуванні, я мало не плакала. Не розуміла: як місяць міг пройти так швидко. І додому їхати зовсім не хотілось…

Історія розпочалась три місяці тому: на одному з сайтів я зовсім випадково натрапила на заявку для участі у стажуванні, заповнила, але не вірилось, що десь існують люди, які надають такі великі можливості молоді. А вже через два місяці я збирала речі до Києва, щоб вирушити на чотирьохтижневе стажування на "Радіо Свобода".

Спочатку був день "поселення" у столиці, звикання до метро і прокладання маршруту до місця роботи. З понеділка ж – до праці.

Редакція "Радіо Свобода" знаходиться недалеко від Майдану Незалежності, в одному приміщенні зі станцією метро "Хрещатик". Перше, що впадає в вічі, коли заходиш в редакцію – незліченна кількість фотографій у рамках, на яких зображені гості, які приходили на ефіри.

При вході сидить адміністратор. Так і не зрозуміла, в чому полягають всі обов’язки Наталки, але знаю одне: вона може допомогти вирішити що завгодно, починаючи з моменту, коли шукаєш диктофон для опитування, до фірмового оформлення інформаційних запитів.

Далі – робочі місця журналістів, переважно по три на один ряд. Цікаво, що кожне з них знаходиться досить близько до наступного, але працівники якимось дивним чином не заважають одне одному.

Кабінет редактора – окрема тема. Це і переговорний пункт, і місце для «екстрених» зборів, інколи й гримерна, а ще – «місце розстрілу», якщо робиш щось не так. Але, на диво, редакторка виявилася дуже хорошою. Перший тиждень, даючи редакційні завдання, пояснювала що й до чого, а також розповідала про редакцію і стандарти "Радіо Свобода".

Перший день, на диво, наче закарбувався у моїй пам’яті: побувала на ефірі "Вашої свободи" Олександра Лащенка з Бориславом Березою (Правий сектор) та Олександром Скіпальським (екс-заступник Голови СБУ). Після ефіру вчилася писати новини для сайту. Також вчилася проводити опитування. Ось що з цього вийшло:

[soundcloud url=”https://api.soundcloud.com/tracks/178757547″ params=”auto_play=false&hide_related=false&show_comments=true&show_user=true&show_reposts=false&visual=true” width=”100%” height=”450″ iframe=”true” /]

Наступного дня в редакції чекали Володимира Гройсмана. Ефір провела Інна Кузнецова, редактор. Я мала честь спостерігати за розмовою і опановувати основи телевізійного інтерв'ю. Опісля ефіру – новина на сайт.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/26675407.html

На третій день разом із оператором ходили на зйомку на гору Юрковиця. Там було багато столичних журналістів: виділила для себе певні переваги та недоліки роботи, зрозуміла, що не варто поводитись, як деякі з них.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/26675915.html

Другий тиждень стажування розпочався зі сніданку із "Телекритикою". Вдячна журналістці Яні Полянській, яка взяла мене з собою на подію. Ось що з цього вийшло:

http://www.radiosvoboda.org/content/article/26675915.html

Оскільки постійно операторів від власних зйомок відривати не могла та й бути для них "тягарем" мені не хотілось, попросила редактора відправити мене кудись на зйомку одну. Тим більше що у "Радіо Свобода" більшість журналістів мають камери або фотоапарати та власноруч знімають відео до своїх матеріалів.

Думаю, що як для першого відео, вийшло досить непогано:

Одного разу пізно приїхали зі зйомки у військовій частині "Десна", а то було десь близько десятої вечора, і матеріал в той же вечір мав бути на сайті. Підходжу до монтажера Сабіни, а вона мені відповідає: "Якщо не навчишся монтувати зараз – не навчишся монтувати ніколи". Так на другому тижні я почала ставати універсальним журналістом.

Після такого легко було робити відеоопитування. Вони, як і аудіоопитування, невід'ємна складова різноманітних програм "Радіо Свобода". Тому як перші, так і останні доводилось робити часто.

Було ще кілька матеріалів, але не можу не показати один, який для мене є найважливішим: він наче "зігріває душу". У Києві, шукаючи тему для матеріалу, знайшла історію нашого земляка.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/26715290.html

Загалом стажування надзвичайно сподобалось: і колектив класний, і чудові умови роботи, і вдалося багато чому навчитися. Тепер із впевненістю можу сказати, що на "Радіо Свобода" за один місяць можна стати журналістом-універсалом. І хоч навчання в університеті – це важливо, але для журналіста найголовніше – практика!

Безмежно вдячна всім, хто підтримував мене цей місяць у Києві та допомагав!

Вікторія ЯШАН, 
студентка 4 курсу кафедри журналістики
 Чернівецького національного університету імені Юрія Федькови

Читайте також: