Які вони – студентські роки? Дехто може тільки те й робити, що дивитися серіали й мріяти про щось далеке, інші ж намагаюся постійно розвиватися. Зупинимося детальніше на другій половині людей. Про те, як досягти визнання і поваги однолітків та які перспективи дає активна позиція в студентському середовищі поговоримо з головою інформаційного відділу Студентського парламенту ЧНУ імені Ю. Федьковича Ілоною Захарук.

– Як вам вдалося зайняти цю посаду?

– Минулого року вступила на перший курс за спеціальністю «Журналістика». Мене цікавили всі можливості для розвитку особистості. Спочатку дізналася про Профспілку і почала працювати на студентському радіо та в газеті «NewФормати». Від одногрупниці почула, що є вакансія на роботу в інформаційному відділі. Я писала публікації про заходи, які відбувалися, наповнювала контентом спільноту Парламенту у Вконтакті. Цього року відбулися вибори нового голови інформаційного відділу і мені поталанило ним стати.

– Ви працюєте на радіо, у газеті, та ще й здобуваєте другу вищу освіту. Звідки сили і час на це все?

– Навіть не знаю. Для мене така робота не є обтяжливою, оскільки я займаюся тим, що люблю. Також розумію, що надалі це знадобиться в житті. Вища освіта також дуже важлива, бо журналіст, на мою думку, повинен знати іноземні мови.zdnjovd2meq

 – А що вам подобається найбільше: бути головою відділу, радіо чи  газета?

– Складне питання. Ці речі досить схожі між собою та близькі моїй  професії. Водночас вони дуже різні, хоча кожне ремесло по-особливому  цікаве.

 – Розкажіть, чи доводилося вам уже працювати за спеціальністю в  редакціях чи на телебаченні?

– У десятому класі я почала працювати позаштатним кореспондентом місцевої газети «Гуцульський край». Писала туди майже два роки. Цікаво, що таким чином я стала впізнаваною в своєму містечку. Люди, які приходили в редакцію, були просто здивовані, що я лише школярка. Говорили, що уявляли мене куди старшою.

– А як щодо занять для душі: співаєте, вишиваєте чи, може, пишете вірші?

– Так, вірші пишу з 5 років. У 15-ть навіть видала власну збірку «Перші акорди поезії». Окрім цього, часто виступаю в ролі ведучої найрізноманітніших заходів і пишу прозові твори. Власне, саме з них і почалася моя любов до журналістики. У своїх текстах описую все, що відбувається довкола і «набиваю руку» на майбутнє.

– Що б ви порадили абітурієнтам, які хочуть вступити на кафедру журналістики й теж активно співпрацювати з Парламентом чи Профспілкою?

– Не боятися та бути зацікавленим у цій справі, оскільки двері до нас завжди відкриті. Першокурсників постійно заохочують працювати в Профспілці та Студентському парламенті. Головне – не сидіти на місці й виховувати себе як особистість!

Алла Подлєсна, ІІ курс

Читайте також: