Гендерну чутливість чернівецьких медіа визначали впродовж лютого за публікаціями в обласних  газетах «Буковина», «Версії», «Молодий буковинець», «Погляд» і міській газеті «Чернівці» (проаналізовано 760 матеріалів, окрім оголошень, гороскопів, посівних календарів, статистичних звітів, анонсів тощо), а також 1526 повідомлень зі стрічок новин 5 інтернет-видань: «Букінфо»,  «А.С.С.», «БукНьюз», «Буковинська правда», «ЧернівціТаймс».

Друковані видання посилаються на думку чоловіків утричі частіше, ніж на думку жінок. Політичну проблематику чоловіки коментують у десять разів частіше (91%), економічну, воєнну та спортивну – більш як утричі. Жінок частіше запитують про освіту/науку (59%) і культуру (53%), трохи менше, ніж чоловіків – про охорону здоров’я (45%).  З усієї кількості звернень по коментар із питань місцевого самоврядування, соціальної сфери, криміналу думка жінок склала 36 % (рублика «інше»).

Героїнями публікацій жінки найчастіше ставали у темах медицини (52%) і волонтерства (48% – майже порівну з чоловіками), менше – спорту (38%), освіти/науки (36%) й культури (31%). У політиці, бізнесі та війні чоловіки тримають першість і як герої публікацій.

1

Щодо інтернет-видань, то по коментар до жінок звертаються в чотири рази рідше, аніж до чоловіків: зокрема експерток матеріалів – 22%, героїнь – 19%.

Загалом на політиці «знаються»  89% чоловіків проти 11% жінок, на економіці – 85% чоловіків проти 15% жінок, на війні – 84% чоловіків проти 16% жінок, спорт – «гра в одні ворота» (100% чоловіків проти 0% жінок). Виглядає, що жінки удвічі краще «розбираються» в питаннях освіти (64% жінок проти 36% чоловіків) й розваг, майже досягли рівності у культурі (44% жінок і 56% чоловіків) та  повної гармонії в питаннях волонтерства (50х50). В інших темах  чоловіки втричі переважають жінок.

Гендерний дисбаланс не на користь жінок у стрічках новин цих інтернет-видань виглядає так: на жінок як джерело інформації посилаються: «Буковинська правда» у 44%, «А.С.С.» у 30%, «БукНьюз» у 21% «Букінфо» у 16% , «ЧернівціТаймс» в 11% випадках.

Жінок-героїнь у лютневих новинах було 19%. Найчастіше про них писали «Букінфо» та «А.С.С.» у кожній четвертій публікації, «Бук.правда» та «БукНьюз» у кожній п’ятій, «ЧернівціТаймс» у кожній 11. Жінки поступились чоловікам у всіх темах, хоча й з різним «рахунком»: майже втримали паритет в освіті – 42%, «вибороли» третину у культурі 32% та спорті 29%, у волонтерстві – лише 20%. Найрідше пишуть про жінок, коли йдеться про економіку – 12% , війну – 10%,  політику – 8%.*

2,

 

      За кількістю згадок/посилань видання можна розташувати у такому порядку: 

·         друковані – «Молодий буковинець», «Погляд», «Буковина», «Чернівці», «Версії».

Питома вага щодо кількості публікацій:  експерти – «Молодий буковинець» та «Погляд» (40%), «Чернівці» (34%), «Буковина» (25%), «Версії» (17%). Щодо героїнь, то вперед виходить газета «Буковина» (36%),  «Версії» (30%) пропустили «Молодий буковинець» (34%), але випередили «Погляд» (25%) і «Чернівці»(18%). Питома вага героїнь (як і героїв)  у газеті «Буковина» висока порівняно з іншими виданнями завдяки широкому переліку імен в оглядах на теми спорту та культури.

·         Інтернет-видання – «Букінфо», «А.С.С.»,  «Бук.правда», «БукНьюз», «ЧернівціТаймс». Якщо порахувати  «жіночу» тему у кількості матеріалів на кожному з порталів, то розподіл дещо інший:  «Буковинська правда» (42%), «А.С.С.» та «БукНьюз» (по 33%), «Букінфо» та «ЧернівціТаймс» (по 26%).

Зрозуміло, що «відсотковість» є певною мірою умовністю, однак віддзеркалює реальність і дає підстави стверджувати, що загалом жінки у медіаконтенті на третину поступаються чоловікам.

*   Цифри у таблицях щодо теми розваг високі у порівнянні жінки-чоловіки, насправді такі публікації – рідкість як у друкованих, так і в інтернет-виданнях, позаяк класифіковані швидше як культура, спорт, інше.

 

Щодо стереотипів, то у чернівецьких ЗМІ вони трапляються вкрай рідко – швидше як випадок: будівництво житла гарантує впевнена чоловіча рука з ключем, а єврокредит – упевнений молодик («МБ» 23.02, 24-25.02), а «Буковинська правда» проілюструвала тему торгівлі людьми фотографією жінок (23.02  9:00).

Трапилося зафіксувати і кілька випадків сексизму: дві реклами «Цікаві» товари та вікна-двері рекламують напівоголені жінки («МБ» 9.02 с. 5 дод. «Місто», 16.02 с.20), а також ілюстрацію (довгі ноги з-під коротенької спідниці) до повідомлення про викрадення авта жінкою («Буковинська правда» 20.02 10:00)

 

Фемінітиви. Традиція називати професії, посади, зайнятість у чоловічому роді не здає позицій. Здебільшого це стосується керівних та виборних посад, громадської діяльності: директор, завідувач, начальник, депутат, доцент, координатор, модератор…, однак дивним виглядають чоловічі назви, коли звичніше застосовувати жіночий рід: вчителька, лікарка, продавчиня, художниця, майстриня, конкурентка, активістка, волонтерка, викладачка, співрозмовниця, перекладачка та ін.; є винятки – відсутність фемінітивів синоптик, екскурсовод.

 

У газетах фемінітиви використано у 3,5 рази рідше, ніж назви в чоловічому роді. В інтернет-виданнях фемінітиви вжито у 5 разів менше. Газета «Версії» удвічі частіше вживає фемінітиви, натомість журналісти ІА «А.С.С.» вдалися до них лише 6 разів: громадська активістка Наталя Гусак, продавчині, піар-менеджерка видавництва Лілія Шутяк, журналістка Галина Єреміца, консультантка Центру Тетяна Татарчук, речниця Оксана Блищик – натомість аналоги чоловічого роду вжито 78 разів: директор Центру Тетяна Татарчук, керівник PR-відділу Катерина Звездіна, виконавець обов'язків директора Наталія Філяк, модератор Лілія Шутяк, проектант Любов Підвербна, волонтер Галина Абрамюк  тощо. В чотири рази менше фемінітивів вживає «БукНьюз»: модельєрка й викладачка Любомира Зайцева, підприємиця Мирослава Поповецька…. – водночас керівник готелю Наталя Олексюк, директор музею Інна Кіцул, перекладач Оксана Драчковська… Так само і «Буковинська правда» та «ЧернівціТаймс» називали зайнятість жінок жіночими назвами лише в кожному п’ятому випадку. Натомість на «Букінфо» фемінитивами гендерно врівноважили майже третину професій: екс-прем’єрка Юлія Тимошенко, речниця Нацполіції Оксана Блищик, завідуюча аптекою Ірина Лапа, користувачка Олена Огородова  – проте речник СБУ Олена Гітлянська, депутат Тетяна Чорновол, заступник голови НБУ Катерина Рожкова, представник БПП Світлана Заліщук…

      ЗМІ не  є послідовними чи принциповими щодо застосування-незастосування фемінітивів, одні й ті ж назви зустрічаються і в жіночому, і в чоловічому роді: депутат-депутатка, директор-директорка, керівник-керівниця, речник-речниця, перекладач-перекладачка, волонтер-волонтерка, представник-представниця, продавець-продавчиня, лікар-лікарка, завідувач-завідуюча, міністр і міністерка і т.д. Більше того, нерідко в одному реченні зустрічаємо поруч назви різного роду керівник Ірина Бугера  і школярка Оленка Бугера;  часом і щодо тієї ж особи Уляна Легусова, директор ЗОШ №24, учасниця акції; художній керівник, народна артистка України Людмила Скрипка; або ж уникають назв посад Катерина Коротенко, відповідальна за реставраційні роботи (приклади з сайту ІА «А.С.С.»)… «Буковинська правда» розповідає про жінку грабіжника, називаючи її далі по тексту зловмисницею, мешканкою (20.02) тощо.

 

Найчастіше використовують фемінітиви для позначення професій/посад/роду діяльності жінок газети «Версії» та «Буковина», серед інтернет-видань дещо лояльнішим до фемінітивів є «Букінфо».

 

У лютому зустрілась одна тематична публікація – коротка інформація про те, що «У Чернівцях за круглим столом обговорили тему «Жінки у науці» ( «БукНьюз» 23.02 19:11).

 

Згідно з індексом гендерної чутливості українських медіа чернівецькі ЗМІ перебувають на 8 позиції (моніторили ЗМІ 22 областей) 

_________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

Читайте також: